тiльки...

...глибокої, як криниця, осені
у надсадних пахощах карооких чорнобривців
у вогкому вмиранні листу
у тлінних рештках старих фоліантів на покинутій дачі -

лежу метеликом сивочубим -

метеликом, що перелетів коло,
метеликом, що стер крилами півпрозорими
крейдяні межі досвіду
золоті рамки пам"яті
зелені сильця
солодкої, як сон,
любові.
- Лети, метелику сивочубий, лети!
...................
тільки - куди летіти?....


Рецензии
Вы уже опубликовали сообщение с точно таким же текстом....
І звідки воно знає? :-)))

Дякую!!!
:-)

Валео Лученко   02.10.2010 23:14     Заявить о нарушении
Знає-знає, воно ж - штучний всеперемагаючий інтелект)))
питання інакше - А ЧИ ЙОМУ НЕ ОДНАКОВО????
ну опублікували, ну з точно такім же - то й що? чи ж ми йому межу переорали?))))

Ганна Осадко   04.10.2010 14:57   Заявить о нарушении
який там інтелект! стимул - реакція, не більше, до ШІ ще далеко, он людський розум не осягнути, куди там до штучного...бавлянки на березі озера всі ці намагання змоделювати розум...

Валео Лученко   04.10.2010 23:24   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.