Вона не здатна на відвертя,
Вона у масці все життя,
В ній щось всередині померло.
На перший погляд - забуття.
Вона з відродження актриса,
Її не звабиш "в очі дим",
Все рідше ходить за куліси,
Ще рідше там змиває грим.
Для мене ж ти там не ходила,
Ти просто є, й завжди була.
Ти допомога, дружби сила,
Ти - невід'ємне почуття.
Коли виходиш ти на сцену -
Там починаеться життя.
Ти полонила грацій силу,
Лиш знай, шо в закуліссі - я.
Другу
© Copyright: Александра Фененко, 2010
Свидетельство о публикации №110100204176
Свидетельство о публикации №110100204176
Рецензии