Хочу

Я не знаю, яким шампунем ти миєш волосся..але воно пахне ментолом..

Шовковисте, і ніжне на дотик...

Я не бачила твоїх думок, які живуть у цьому високому чолі.

Та я прагну цілувати тебе у нього.

Блукати рукою у твоїх світлих, як сонце, косах,

І зазирати у сині, наче море, очі.

Іноді на мене дивляться два аквамарини( у кого ти позичив ці чудові камені?)

Іноді я бачу блискавки в твоєму глибокому погляді.

Проте, такому рідному і теплому(..яким би холодним ти не хотів бути зі мною).

Цілувала б завше..ці вуста-вишні, солодкі..з яких даєш напитися

і втамувати спрагу любові.

Хочу обійняти міцно. Щоб не дихав. Щоб забув про всіх. Навіть нас нема.

Тільки пульсація.

Тільки тиша.

Ні! Не хочу тиші!

Хочу МУЗИКИ!

Щоб лунала дзвінко в наших серцях!

Щоб повибивала шибки обридлим сусідам!

Щоб нам заздрило листя на деревах, бо не разом,

а ми поруч!

І вільні від всіх!

Навіть один від одного!

Навіть від себе!

..Хочу  чистити твого ковра від плям.

Хочу заварювати тобі чай, і накривати ковдрою.

Хочу хворіти тільки з тобою.

І хочу танцювати босоніж під дощем.

А потім пити гаряче вино...

Хочу..щоб ти гойдав мене, і співав колискових, невлучаючи в жодну з семи нот..

Хочу, щоб ти замазував йодом подряпини на моїх колінах, і казав, що скоро минеться.

(А сам і досі боїшся крові))

Хочу чути твій голос...

Твоє тонке почуття гумору робить мене шаленою..

Як і ці зомбуючі треки, які ти, чомусь, слухаєш..(вони тебе ще не вбили?)

...
Пестити твої долоні і впиватися в них нігтями.

Охопити твою шию і відчути, як на ній б'ється жила.

Хочу щоб ти сердився. Доводив щось. Вступав зі мною у дискусію,

А потім казав, що сварки не ведуть до добра.

Та я тільки сперечаюсь. Суперечка - не конфлікт. Ти ж знаєш все..

І не треба випитувати, якщо щось не розповідаю. Якось.Іншим разом...

..Хочу дивитися з тобою фільми, набиваючи себе цим шкідливим фастфудом,

А потім годувати птахів на вулиці залишками їжі..

Коли вже, нарешті, ми з тобою стрибнем з парашутом?

(Це набагато краще, ніж підніматися в гори..Я ще боюся висоти..не забувай..!)

Хочу, щоб ти хвалив мою фірмову піццу і дивувався, як ще не зачинили всі кахе і

реусторании, коли в кулінарії мені нема рівних.(Навіть якщо її краї будуть чорніше

вугілля)

Хочу казок і зім'ятих в шматок паперу реалій.

Щоб ти ділився зі мною тим, що відчуваєш.

Щоб казав таке, що не наважився б нікому.

Навіть кращому товаришу за фляжанкою кави...

...Хочу залишатися  твоїм першим коханням..

(Чому першим?..Ні, не самозакохана, і не слаба..

Мені достатньо знати..відчувати цей факт і без його підтвердження)

І всерівно, скільки у тебе було жінок до мене.(Тут я не зовсім щира.Я б відняла у

них ті дні, коли вони були з тобою. І забрала собі..щоб ти був цілковито мій))

Проте..ніхто нікому не належить..

Що б не було скоєно...

Людина - вітер. Не втримати...

Не наздогнати...


Неволя - то не твоє!

І не моє!

Але...

нам ... іноді...приємно

 бути в полоні один у одного...

І пам'ятай, 

Я не раба своїх бажань.

Бо я

дуже добре знаю,

Чого хочеш ти ...