Золотий Острiв
Наш Острів Золотий тумани огорнули.
І щось там мерехтить,
чи то маяк,
чи вогники облуди.
Скажи куди поділися всі люди?
Наш корабель пустий!
Лиш привиди кругом,
лиш тіні...
Свидетельство о публикации №110092902372
осінні авеню - погідлива ріка,
де листя ще горить, як Жанна, і по тому,
влітає димом в дім до Бога, і тіка-
ють
роки-мотилі із рук моїх на голос:
де золотом - струна
і цятка нічника...
ця пристань дощана, і дощ, і жовтень голий:
ця голо-
грама мрій
чи голочка,
яка
нам вигаптує ніч - шовкову і невмілу,
де шепотом - іще
чи шерехом - іди...
і п’яний корабель вросте у тишу білу
і зацвіте любов на дзеркалі води
Ганна Осадко 29.09.2010 17:52 Заявить о нарушении
на килимі пляма брунатна (руда чи вино вечорове?)
корабель-примара зірвався з прип'яті
і понесла його як ту тріску вода
смаку крові...
лише любов залишилася в голограмі
та буде там допоки не зітре час останнє скельце
розбитого келиха
.................
Валео Лученко 29.09.2010 18:09 Заявить о нарушении