Песня о Киеве
Із лісів віковічних,
Із смоленського краю
По Дніпру плив віночок,
Біля круч зачепивсь…
Так говорять, а вірить чи не вірить – не знаю,
Бо не вчора те було, а віків тай віків!
Було в тому віночку усього по листочку.
Та із кожного виріс чи садочок, чи гай.
Повесні наче білу, вишивану сорочку
Розквітаюче місто приміря, одяга…
Зупинилась над містом ювілейна година,
Чути часу тремтіння в тополинім строю.
Слався, Києве рідний,
Бийся, хвиля, неспинно.
Дружби вітер гортає красну долю твою.
ПРИСПІВ:
Чимало міст на світі є,
І кожному миліш своє.
А я киянин і тому
Мій Київ я люблю.
© Copyright: Анатолий Кравченко, 2010
Свидетельство о публикации №110092809002
Свидетельство о публикации №110092809002
Рецензии