Голублене ніччю воркоче.
Нанесено грим полотну,
де серце пегаси толочать
і сухо у горлі вину.
У фарбах, у грі світло-тіні
на плаху – на руки морів
сідає у пір`ї осіннім
птах тризни за згасле зорі.
Обірвана думка до крику,
оголені нерви і дні.
До болю знайоме й безлике
вибілює фарби мені.
Засвічує пам`яті слайди,
засвідчує спалений нерв,
розкришує місяця байду –
хай тризнам ситніє тепер.
З появою брязкоту збруї
іржа потойбіччя спаде.
Я зірку чи хрест домалюю –
нехай наступає едем.
Нехай проступає, ятриться,
триклята вітрами, весна –
зелене ягня, янголиця
з котрої я знав, що зазнав...
З котрої не слухались руки,
коли натягали струну
останнього нерва... Ні звуку,
так сухо у горлі вину.
28 Вересня 2010
Голублене нiччю
© Copyright: Юрий Лазирко, 2010
Свидетельство о публикации №110092808019
Свидетельство о публикации №110092808019
Рецензии
Особнно - название.
Вообще, ритм необычайно понравился.
Ицхак Скородинский 28.09.2010 22:58 • Заявить о нарушении
Вообще, ритм необычайно понравился.
Ицхак Скородинский 28.09.2010 22:58 • Заявить о нарушении
Дякую,
Пробую по-різному оритмовувати рядки, але частіше
приходжу до подібного такту.
З повагою,
ЛЮ
Юрий Лазирко 29.09.2010 01:41 Заявить о нарушении
Пробую по-різному оритмовувати рядки, але частіше
приходжу до подібного такту.
З повагою,
ЛЮ
Юрий Лазирко 29.09.2010 01:41 Заявить о нарушении