Вона мовчала
Вона мовчала і дивилась тихо,
З її очей струмилося життя.
На склі збігалися здивовані краплини.
За склом примхливо дощ співав.
Дивився я у мить, що не зникає.
І щось таке прозоре у очах
Її було. Чи може згадка раю?
Несхована безодні глибина.
14 Жовтня 2007 р.
* * *
Свидетельство о публикации №110092804485