Прапори на вежi. - на укр

("Помаранчовій революції" присвячується)

Мають прапори на вежі!
Хто вони, ті, що мають
Прапори на вежі?!?
Принаймні
Мого прапору там немає…

А час лине й лине.
Час.
Полишаючи по собі
Саме линовище –
Шамшіння
Сухої зміїної шкіри
В наших рапавих долонях…

І ми мовчимо…

Колись це була наша площа
І наша вежа,
Але ми не вигадали собі прапору,
Бо, вважали, це ні до чого.
І от, знайшовся той,
Хто довів нам,
Що вежа даремно вакує.
Він докладно нам розповів,
Як вигідно використати її
Для наочної реклями.
Він навіть пропонував нам гроші,
Але місто було нашим
І ми були щедрі й
Аж надто шляхетні,
Щоб ним гендлювати.

Тож ми й не взяли грошей.

А час лине й лине.
Час.

Так на вежі з’явився перший прапор.

А ми мовчимо,
Бо, що потрапимо на це сказати?

Небавом
Кожен камінь бруківки
Вже комусь та належав,
А вежу було заклечано вщент
Розмаїттям гасел і прапорів,
Поміж якими не було нашого,
Бо – його не було взагалі.

І ми мусили просити дозволу
Аби просуватись містом.
Нашим, колись,
Містом! 

А час лине й лине.
Час.