Медом повитий
Місяць золотий.
Степ розкинувся широкий
Довгий і пустий.
Небо у вогнях.
Хлопці на конях.
Гірко плаче за синами
Одинокий лях.
Вільний вітер віє,
Зіронька зоріє
На козацький шлях.
На чумацький шлях.
Ніченька свята
Світлом залита,
Оповита Святим Духом
Господа Христа.
На горі верба,
В серденьку журба.
За дітей благає щиро
Божия раба.
Вільний вітер віє,
Зіронька зоріє
Біло-голуба.
Шабленько, свисти!
Господи прости! -
За порогами гуляють
Ріднії брати.
Мчать, немов хорти,
В іншії світи,
Залишаючи позаду
Спалені мости.
Вільний вітер віє,
Зіронька зоріє,
Сяє з висоти.
Де святії в Бозі, в Бозі.
А у полі, при дорозі
Хиляться хрести,
Два сумні хрести.
Київ. 2004
Нiченько
© Copyright: Pechenig, 2010
Свидетельство о публикации №110092706588
Свидетельство о публикации №110092706588
Рецензии
Олег , продолжаю читать ... и еще больше поражаюсь.
как у вас нет ни одной рецензии.....
даже не знаю, что лучше - на укр. или рус.
прекрасно
извините за сильные эмоции, но меня стих очень впечатлил
удачи
Маргарита Л75 27.09.2010 20:05 • Заявить о нарушении
как у вас нет ни одной рецензии.....
даже не знаю, что лучше - на укр. или рус.
прекрасно
извините за сильные эмоции, но меня стих очень впечатлил
удачи
Маргарита Л75 27.09.2010 20:05 • Заявить о нарушении