Не дихав, не любив, не жив

Я до кінця свого життя
За це себе корити буду.
Зламав небесні почуття,
Зламав брутально і без суду…

Не має жодних виправдань –
За це себе я зневажаю.
Гарячим попелом бажань
Волосся сиве посипаю…

Я б не прокинутись хотів
У тому ранку – де без тебе…
Не дихав, не любив, не жив –
Але я зайвий і на небі….


Рецензии
Не варто корити себе за минуле,
А попіл бажань сполохне ще вогнем!
Прийде і кохання, і теплі обійми,
І радість світанків, і ніч почуттів…

Яна Хомич   27.09.2015 14:50     Заявить о нарушении
Ніхто не корить. . . Я пишаюся минулим. . . Майже всім)))) Дякую пані Яно за такі юні поради)))

Алексей Мироноф   29.09.2015 13:11   Заявить о нарушении
Поради? Та ні. Я недосвітчина в цих питаннях, як ви зазначили: юні поради.
А насправді дуже гарний вірш! І не втрималась написала кілька рядків.

Яна Хомич   30.09.2015 01:14   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.