Як жаль, що лiто пролетiло

Знов райдугою літо пролетіло,
лиш смуток в серці залишило,
у вирій птахи відлетіли,
і сподівання не лишили,
нас кілометри розділили.
Цього не можу я збагнути,
мені тебе  не повернути,
мого кохання було мало.
У вальсі листя закружляло,
мов сонце в хмарах заблукало,
осіннє небо посіріло...,
як жаль, що літо пролетіло.
 

Саша Сухой

Як невимовно літа жаль,
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...


Рецензии
Як невимовно літа жаль,
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...

Саша Сухой   13.10.2010 08:17     Заявить о нарушении
Так жаль...
Але нічого тут не вдієш,
знов літо крилами маха,
так жаль...
запах трави ти не відчуєш,
я знаю осінь не лиха,
та вже малину не скоштуєш
так жаль...,Дякую за чудовий відгук, приєно познайомитися, з повагою Лідія!!!

Лидия Филимонова   13.10.2010 09:12   Заявить о нарушении
На это произведение написано 15 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.