Як жаль, що лiто пролетiло
лиш смуток в серці залишило,
у вирій птахи відлетіли,
і сподівання не лишили,
нас кілометри розділили.
Цього не можу я збагнути,
мені тебе не повернути,
мого кохання було мало.
У вальсі листя закружляло,
мов сонце в хмарах заблукало,
осіннє небо посіріло...,
як жаль, що літо пролетіло.
Саша Сухой
Як невимовно літа жаль,
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...
Свидетельство о публикации №110092701981
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...
Саша Сухой 13.10.2010 08:17 Заявить о нарушении
Але нічого тут не вдієш,
знов літо крилами маха,
так жаль...
запах трави ти не відчуєш,
я знаю осінь не лиха,
та вже малину не скоштуєш
так жаль...,Дякую за чудовий відгук, приєно познайомитися, з повагою Лідія!!!
Лидия Филимонова 13.10.2010 09:12 Заявить о нарушении