Над дівчиною-сиротиною
Верба похилилась,
Вже вдовою, ще не мужньою
Дівчина зробилась.
Любилися, голубились
З милим до світання
І мріяли, що побрались,
Плани... сподівання...
Засватали, вже музики
Весілля заграли...
Та не стало козаченька,
В домовину вклали.
Ой, не дали люди злії
З милим жить вірненько,
Ужалили, ніби змії
І її серденько.
Застелило дівчинонці
Слізьми карі очі,
Поселилась туга в серці
Молодім співучім...
Біля води сиротою
Дівчина журилась.
Над вдовою, ще не мужньою,
Верба похилилась.
2000р.
Над вдовою, ще не мужньою...
© Copyright: Катруся Степанка, 2010
Свидетельство о публикации №110092600694
Свидетельство о публикации №110092600694
Рецензии