Кохання знов розкв1тне

Палахкотять багрянцем навкруги ліси,
І в позолоту ніжну одяглись берізки,
Осінній вітер шаленіє від краси,
І застеляє килимами всі доріжки.

Та я шукаю серед них лише одну,
Котра до сердця приведе твого, я знаю,
Що може й марно, і її я не знайду,
І не почую слів: «Я так тебе кохаю!»

Я в відчай не впадаю, ні! Весна прийдЕ!
І знов одЯгне землю у зелені шАти,
Кохання знов розквітне і мене знайде,
От тільки жаль тебе, бо ти його так і не зміг пізнати...



Шати - одежда
Шаленіє - сходит с ума
Килим - ковёр
Відчай - отчаянье


Рецензии
Такий чудовий поетичний сум...
Осінній настрій бабиного літа...
З коханням паралель квітучих дум...
Багряні мрії - до Весни - в півсвіта!..

З повагою і найкращими побажаннями -

Аллан Гурченко   18.10.2018 13:50     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 33 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.