Зберегти...

Обману  мить 
невблаганно  і  швидко
кохання  нищить 
золоту  перлину.
Збережене  роками, 
наче  квітка,
довір'я  може 
вмерти  за  хвилину.

Пробачення 
неважко  попросити  -
опору  для  сумління. 
"Вмити"  душу...
Але  щоб  рідне  серце 
знов  розкрити
собі  назустріч  - 
каятися  мусиш.

Та  чи  каяття  пізнє 
допоможе?
Чи  сповідь  квітку 
збереже  Кохання?
Не  грайтесь  почуттями! 
Це  негоже.
Це  вже  не  гра  - 
прелюдія  прощання...


Рецензии
Як гарно Ви написали, Михайле i як мудро...Iнодi нашi вчинки такi легковажнi, а наслiдки такi важкi...
З повагою,

Оксана Нездийминога   25.09.2010 13:16     Заявить о нарушении
Спасибі, пані Оксано. Згоден повністю! Дякую, що завітали :) Щасти вам!

Михаил Исаевич   25.09.2010 13:43   Заявить о нарушении