* * *
До мене в гості заходив Вечір.
У дар приносив тривогу синю.
Сплітав розмову у небезпечні
Химерні тіні, химерні тіні.
Гнітюче глипав у вікна морок.
В іржавий смуток вбиралось листя.
Заходив Вечір, мені на горе.
Зникала відстань, зникала відстань.
Порятувати могла лиш втеча.
Заходивсь вітер десь голосінням...
До мене в гості заходив Вечір —
Залишив іній, залишив іній.
До мене в гост? заходив Веч? р
© Copyright: Мирослава Опанасик Шершень, 2010
Свидетельство о публикации №110092403714
Свидетельство о публикации №110092403714
Рецензии