Печальних уст торкнулася рука:
Легкий туман в палац перетворився -
І павутинка сонячна, м*яка
З слабких упала рук. Палац відкрився:
Вогнем палав багряний плащ царів,
І свічі в золотистих канделябрах..
Глухий почув.Сліпий же - той прозрів,
І світ постав в рожевих, ніжних фарбах.
Старий казкар сміявся як дитя,
У залі мед на тацях розносили...
А з темряви дивилося життя:
Його сюди, на жаль, не запросили.
***
© Copyright: Руслана Миронюк, 2010
Свидетельство о публикации №110092304424
Свидетельство о публикации №110092304424
Рецензии