Христина Алчевская. В блеске утра золотого...

С украинского

В блеске утра золотого –
Крылья песен за спиной –
Я лечу навстречу солнцу,
Где сияет день земной.
Глянь-ка: розы расцветают
В радостной душе моей.
Всё в природе замечаю:
Смех и радость, силу в ней.
Вот мой рай! Замри, мгновенье!
Подожди хоть миг один!
Человеку дух согреет
Солнца жар да неба синь!
Поднялась до небосвода.
Рабство видела, печаль.
А душе нужна свобода –
Молодую душу жаль!
Дай ей воли, ширь без края
И бездонной глубины,
Чтобы, землю облетая,
Видела орлицы сны.
Чтоб простора золотого
Солнца, тишины в лесах
Дочь родная – дума - вольно
Клекотала в небесах!
***

В сяйві ранку золотого,
Вільна, з крилами пісень
Я лечу назустріч сонцю,
Де сіяє вічний день.
Глянь: троянди розцвітають
У палкій душі моїй,
Волю бачу я в природі,
Усміх, радість, силу в ній...
Ось мій рай... Спинися, мріє!
О, пожди єдину мить!
Дух людини най зогріє
Сонця теплінь і блакить...
З долу я звилась до неба,
Рабство бачила й журбу...
А душі — свободи треба!
Жаль ту душу молоду!..
Дай їй волі, знання й ширу,
І безодню глибини,
Льоту в небо необмежне,
Склич орлячі вільні сни!
Щоб простору золотого,
Сонця й тиші у лісах
Доня рідна — вільна дума —
Клекотала в небесах!..