Боюсь минання лiта...

Живу  без  ГМО,  не  дивлюсь  СТБ,
Торкаюсь  світу,  прочинивши  єврошиби,
І  в  ньому  пізнаю  знайомого  тебе,
Завдячую  тобі  за  те,  що  є,
Не  знаючи  того,  що  буде.

Перетіканням  слів,  пересипання  обріів-
Піску  в  пісочному  годиннику  холодний  плин,
Боюсь  минання  літа  ,аж  до  клаустрофобії,-
І  клинить,  і  збираються  думки  у  вирій,  чи  у  клин.

Катрон  і  темпера,  і  трохи  акварелі-
Час  кольори  розмив,  підправив  і  розтер,
Зелене  в  сіре,  з  білого-  у  чорне,-  двері
І  тільки  небо  залишилось  голубе.

І  звужується  світ,  і  ділить  все  на  7,  зриває  дати,
Ти  дарував  комусь  у  пляшечці  "Быть  может"
Я  знаю  те  -  чого  б  могла  не  знати,
І  винен  в  цьому  кофеїн,  і  дощ,  і  нежить.

У  мене  на  полиці   "Джі  ван  ші",
Вкладаю  час  у  файли,  ріжу  плівку  чорно-білу,
Тоді,  мабУть,  я  гралася  у  "  чу-ва  -чі",
А  ти  вже  жив  у  ночі  туркусОво*-синій.


туркусовий*- бірюзовий


Рецензии
Файні вірші, Фіолетта!
Але, як на мене, таке щільне нагромадження образів може утруднити
цілісність сприйняття.
Вірш, звичайно ж, дуже яскравий і насичений.
З повагою, Валерій.

Лэвко Лозовый   22.09.2010 09:29     Заявить о нарушении
Дякую, приємно, що Вам подобаються мої вірші. Завжди рада Вам, ласкаво прошу на сторінку.
А в вірші щільне нагромадження образів, - бо наплинуло все і одразу.

Щиро,

Фиолетта   22.09.2010 10:01   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.