сьогоднi
я бачу твій запах...
і ніжність по тілу
іде на заячих лапах
заплющені очі
малюють картину
мого божевілля
зруйновану стіну
я очі ховаю
я щастя боюся
воно лиш на мить
і я знов розіб*юся
і стримую потяг
чуттєвих поривів
і серце тремтить
від душевних цих зривів
твій голос дурманить
ти граєш собою
а я піддаюсь,
ховаючи зброю
залишиш лиш пам*ять
годин телефонних
водою залитих
морях очей повних
яке ж ти мінливе
який же ти рідний
колись такий близький
а часом і підлий
ти створену пустку
собою заповняєш сьогодні
а завтра підеш
і залишиш дірку у скроні
17 июля 2010 в 14:21 /2705/
Свидетельство о публикации №110092105466