Вклон1мось життю

Лампадка сонця
Догора на небосхилі,
І сиві хмари –
Пломенисті від вогню.
Десь пестять берег
Одинокі хвилі,
І вечір тихий
Йде на зміну дню.          
          
У нього, ніжного,
Для всіх  свої  закони:
Хто буде солодко
В колисці спать,
Хто берегти наш
Спокій на кордоні,
Хто хліб духмяний
Людям випікать.

Задмуха вітерець
В хмарках іскринки,
Щоб не лишилось
Й сліду від вогню…
Від хліба свіжого
Зломи скоринку,
Вклонися  ночі
І новому дню…


фото из интернета


Рецензии