Вклон1мось життю
Догора на небосхилі,
І сиві хмари –
Пломенисті від вогню.
Десь пестять берег
Одинокі хвилі,
І вечір тихий
Йде на зміну дню.
У нього, ніжного,
Для всіх свої закони:
Хто буде солодко
В колисці спать,
Хто берегти наш
Спокій на кордоні,
Хто хліб духмяний
Людям випікать.
Задмуха вітерець
В хмарках іскринки,
Щоб не лишилось
Й сліду від вогню…
Від хліба свіжого
Зломи скоринку,
Вклонися ночі
І новому дню…
фото из интернета
Свидетельство о публикации №110092005425