Тікай, давай, чого чекаєш?
Ти ж все це вирішив давно.
Чому так довго зволікаєш?
Життя ж ніяке не кіно.
Хіба можливо тут любити,
Хіба можливо щось знайти?
Та тут не можна навіть жити!
І що? Це привід, щоб піти?
Не будь дурним, життя прекрасне,
Його так легко втратить вмить,
Якщо ж для тебе все відразне,
Поглянемо давай в блакить:
Ти бачиш небо? Бачиш хмари?
Якщо підеш, все зникне враз.
Не буде навіть і примари,
А тут – природний світ прикрас.
Життя коротке, будь собою,
Живи, благаю, не тікай,
Ще почекай, і ми з тобою
Разом з будення зробим рай!
P.S. И снова на парах, и снова от нечего делать.
Тiкай
© Copyright: Настя Дмитриева, 2010
Свидетельство о публикации №110091908945
Свидетельство о публикации №110091908945
Рецензии