А що коли усе дарма?
Моя любов, твої надії?
А що як кращого нема
І не доцільні наші мрії?
В кайданах зранена душа
Тремтить і крається від болю...
Пощезла, стерлася межа,
Яку ми кличемо любов’ю.
Я задихаюсь від думок...
Запізно відповідь шукати,
І щастя нашого вінок
До купи більше не зібрати.
Немає сенсу для життя...
Любов застудою минула
І відійшла у забуття
Лишив на згадку те, що бУло.
08.04.2009.
Свидетельство о публикации №110091800596
Творчого натхнення і кохання!!!!
З повагою Інна
Инна Олийнык 05.12.2010 01:38 Заявить о нарушении
Дякую Вам за відгук і побажання
Сергей Дроботенко 05.12.2010 01:50 Заявить о нарушении