Яке у Вас тендітне, ніжне тіло!..
Що, наче лебідь, у брудній воді,
Пливе велично, свято, гордівливо,
В моїм напівжитті, чи напівсні.
Я щось забув, чогось не пам‘ятаю…
Лиш два горбки пружних, мов гріх, грудей,
Як дике свято вічного розмаю,
У сто життів, у тисячу смертей.
І най несе шалена насолода
В той дивний край всіх нездійсненних мрій!..
Де тільки Ви та я, у мить свободи,
А все, що поза цим, – то тільки тлінь.
Яке у Вас тендiтне, нiжне тiло...
© Copyright: Родион Кашель, 2010
Свидетельство о публикации №110091702809
Свидетельство о публикации №110091702809
Рецензии