Х. Алчевская. Вьются чайки...
Вьются чайки среброкрылы,
Где синеет даль сама,
Море плещется игриво,
Голубеет вышина…
Сколько счастья и простора
И свободы, оглянись!
Как целует мглу над морем
Ветер, страстный, точно жизнь!..
Слёзы ж люда, их бессилье
Не идут из головы…
Море сине, волны сильные!
Стать бы вольной мне, как вы!
***
Х. Алчевська
В’ються чайки срібнокрилі,
Де синіє далечінь,
Море грає, плещуть хвилі,
І синіє височінь....
Скільки щастя і простору!
Скільки волі навкруги!
Як цілує млу прозору
Вітер, сповнений жаги!..
Сльози ж люду, сни безсилі
Все не йдуть із голови...
Море синє! дужі хвилі!
Чом не вільна я, як ви?!..
1911, квітень
Свидетельство о публикации №110091608329