_Як холодно коли тебе нема,
не зігріває навіть сонце,
в душі без тебе затяжна зима,
проникла мов через відчинине віконце.
_Як холодно коли я не з тобою,
без сліз мої заплаканії очі,
чому ти там чому ти не зімною,
чому на самоті спускаю довгі ночі.
_Прийди на мить до мене хоча б ві сні,
прийди й зігрій моє покинуте кохання,
прийди щоб залишился одні,
з тобою в пристрасті до рання.
_Прийди я розповім тобі про тебе,
про те яка ж ти все таки чарівна,
прийди я пригорну тебе до себе,
і ніч приємністю для нас хай буде дивна.
_А в ранці в твоє серце я проникну,
словами теплими так жалісно попрошу,
ні як без тебе жити я не звикну,
не відпущу тебе собі тебе я залишу.
Без тебе...
© Copyright: Марк Олман, 2010
Свидетельство о публикации №110091603418
Свидетельство о публикации №110091603418
Рецензии