Мiркування на украинском языке

МIРКУВАННЯ

Треба було так бажати,
Незалежнiсть так вiтати,
Щоб так жити безталанно,
Так нiкчемно, так погано.

Рiднi сестри, без прибiльшень,
Милi та дбайливi.
Чом не разом ви сьогоднi
На нелегкiй нивi?

Чом сьогоднi порiзнь дiти,
Порiзнь рiднi мати й тато?
Чом сьогоднi ближче брата
Вам Америка та НАТО?

Чи не мали разом долi,
Плiч о плiч завжди стояли,
Ворогiв на браннiм полi,
Чи не разом ви долали?

Чи не разом, всiм на щастя,
Ви Магнiтку будували,
У Казахському степу,
Чи не разом, цiлину переорали?

Як же сталось що окремо
Ми тепер усi живемо?
Митнi грати, та кордони
Скрiзь стоять тепер припони.

Чи знайшли ви iншу долю,
Чи придбали щастя, волю?
Iнший шлях собi обрали,
Чи згубили те що мали?

Незалежнiсть та свобода,
То великi досягнення.
Можуть дати для народу
Найпотужнього надхнення.

Тiльки було-б що по;сти,
Та води попити.
Тiльки було-б де копiйку,
Собi заробити.

Незалежнiсть цiн вiд грошей,
Самостiйнi банкiв грати.
Як тепер живе народ,
Де i як живуть магнати?

Запитайте в Укра;нi: Де вся молодь,
Люди середнього вiку? —
За кордоном — батраками,
Не взяли тiльки малечу, та стару калiку.

Бiлорусiя — пiд «батьком» i Росiя — разом,
Дiляться i хлiбом, i природним газом.
Укра;на — все окремо,
Отак «гарно» ми живемо!

Може досить вiддiлятись,
Чи не час вже спiлкуватись?
Всiх сестер, братiв зiбрати
Разом про майбутнє дбати.

Разом сімьями іти,
Як було віками,
Поміркуйте між собою,
Якщо хватить тями!
 
2004 р. м. Черкаси