Себе я запитаю - а що треба?
Щоб зникнути вiд щирих почуттiв
Щоб жити змiг без себе i без тебе
Але я дiйсно цього не хотiв.
Колись я думав - буде та єдина
Вважав,що роль відіграють смаки
Але так сталося,що я лише людина
Тому в житті є коми і крапки.
Колись я думав - ось моє бажання
Спіймати те - чого завжди бажав
Але моє життя - то не змагання
Бо зараз знаю те,чого не знав.
А зараз ніч,тому душа на волі
Зарано ще писати заповіт
І ні, я не ховаюся від долі
Я - ніч.Вона мій день.Привіт.
Я - нiч
© Copyright: Егор Лапко, 2010
Свидетельство о публикации №110091400444
Свидетельство о публикации №110091400444
Рецензии