Я не зовсім така, як усі:
Особлива, яскрава, помітна…
Кольорова, як світ навесні,
І, як світ навесні, я привітна.
Через край з мене світло лине:
Серце сяє, виблискують очі.
Не затьмарить то жодна хмарина.
Там де я є білішають ночі.
Ти радій, коли поруч зі мною –
Пожалкуєш-бо коли зникну.
Можу стати твоєю весною,
Та ніколи до зради не звикну.
Ти люби мене, доки можеш,
Доки я це тобі дозволяю.
Почуття ні на що не схоже,
Коли власну весну кохаєш.
Я ж бо квітка примхлива і ніжна.
Потребую уваги та ласки.
Облишай свою зиму сніжну,
Бо втечу геть до іншої казки…
01.10.09
Стану тво ю весною
© Copyright: Юлия Уманец, 2010
Свидетельство о публикации №110091307296
Свидетельство о публикации №110091307296
Рецензии
Прочёл все Ваши стихи, и мне кажется что, именно здесь Вы настоящая! С огромными запасом жизненной силы, открытая для света, любящая и любимая! Это замечательно!
Дай Вам Бог! С теплом, Олег Шукевич.
Шукевич Олег 14.09.2010 01:08 • Заявить о нарушении
Дай Вам Бог! С теплом, Олег Шукевич.
Шукевич Олег 14.09.2010 01:08 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.