К нець в йни
До нестерпної болі в очах.
Дивовижно заграють трембіти.
Ми понесемо смерть на плечах.
Щоб стояти разом – ворожити,
Ще ковтнути повітря – лети!
Ну а потім – радіти і жити,
Бо втекли із залізних клітин.
Свидетельство о публикации №110091307139