Iз Ярослава Iвашкевича. Мапа погоди 1977
і шукати тільки тіней та погоди
Адам Міцкевич
1
Mari mossi, або ж інакше кажучи рухи морів
Не дивися туди на північну сторону
Ти прийдеш іще в темний час на залізний балкон
і взявши мене за руки ти поглянеш на полум'я
яким куриться уночі біла Етна
ти прийдеш подивитися білою як Етна
і холодною як сніги
Разом поглянемо на ніч як на вічність
на муарі під стосами як на вир існування
і зітхне запахом могили і мімози
вічності і кружляння зірок і моїх віршів
Ти прийдеш уночі на балкон і ми поглянемо разом
ми будемо разом слухати шелестіння зірок і пір’я
якими шелестить шестикрилий серафим
під куполом зірками викарбуваним у безодні
Слухай мене то я говорю
і він говорить в мені
2
З лівого боку при західнім вітрі
ніби залишається життя
і шторми і хвилі наче з картону
і картонні маски
і шовкові маски
і коронне
часом бляшане як собачі намордники
Як на морі
як зморшки мусліну
та і то що мені сказали
сьогодні
вчора
позавчора
також немовби стежки, рясні з мусліну
і часом залізні колючки
І хвиля розходиться
зліва направо
3
Гуркоту тихе повеління
Зимове жовтих свічок паління
Розливу світла висовування
З-за хвилі дими і полум'я
Чорнявих хвиль мовчазні видіння
Чорних священиків співців вічного моління
Вічних богослужінь визначення
Морозів і вітрів переміщення
І блискавки і туман…
4
Посередині струменіє високий фонтан
не вір мнимій погоді регіону
підшкірно у вінах пливе кров і холоне
не має тут фруктів не має
чудових слів
туги також немає тут розпач панує
як же туга може протистояти?
віночки квітів обпалені водою
вкам'яніють надгроб’ям в старі пам'ятники
холодна вода тілу твоєму буде холодно
підземелля не обереже ані нарциси ані троянди
Розпач погоду наворожить регіону
ти чуєш її тихе слово у цих надгробних бурульках
О фрукти! О банани! - О солодка ожина!
висланці з води озера що сірим виблискують
цей фонтан то сокира що голови зрізує
і яка червону кров зрізує в срібне морозиво
5
Не принаджуйте самі себе коли раковина а ля Botticelli
Винирне з яскраво-голубої купелі
З кардиналом в малиновій матерії чи з Геленою у білім
Колір погод не несе мабуть тільки підсилює
Шали вирів і безрозсудні паруси надуває
Понесе тебе до місця де вітер льодом хльоскає
Щогли наче гнізда святині підіймають штандарт
І яріють ганчірки палахкотливих образів як жар
Що здіймає Божі очі дерев тягар
Ах, не довіряй погоді Завжди найпевніше
Зі всіх щасть і великих і малих те, що найменше
6
Справжня погода під китицею папороті
зростають там білі гриби рижики і soplice
І мурашки, що бігають по жіночних ікрах
відтак краще губами пробігали молодці
Які ж то губи були пристрасні та невправні
як би я хотів сам поцілувати - але то думка лукава.
Я буду включати погоду раків і спаржі
ніхто не побачить уночі що я оголений
хіба що мудра і обережна Telimena *
(3 лютого Палермо)
Telimena - персонаж з поеми "Пан Тадеуш" Адама Міцкевича
7
...місцями дощ, місцями погода…
(із старого календаря)
Місцями дощі місцями погода
місцями чорно зелено місцями
місцями степи а місцями води
може рожевий може багряний.
Хворі місцями і місцями здорові
місцями смішно до сліз часом смішно
часом під ногами а часом над головою
часом на Маршалковській а часом в Лешно**.
Інколи у твоїй руці часом в моєму слові
інколи у Ставіському*** часом на Сіцілії
часом на темній стороні або ж на ясній стороні
часом всіх підманить найчастіше нікого не обдурить.
***Ставіські (пол. Stawiski) — місто в північно-східній Польщі. Належить до Кольненського повіту Підляського воєводства.
** Лешно (пол. Leszno, нім. Lissa) — місто в західній Польщі між Вроцлавом та Познанню.
8
Літня музика літнього туману вкриває
обличчя скульптур дерев і никлі рослини
голос твій відзивається наче щебет птаха в далині
тінистий втомний і такий лякливий.
Сплетені із зимових сталактитів завіси
перед Ним ми є пилом порохом нічим
небезпечно захований в долоні золотої миски
інший чорний туман сходить на святе обличчя.
І то є наше життя: туман острах золоті тіні
і очі які усе наскрізь узріли
і попри боротьбу розпач страховиння
палають помаранчі і квітнуть мигдалі.
9
Погода лісу нехай буде з тобою
промінь що пробився через два листи дубу, пташка Зіґфрида, що розповідав про сплячу красуню, шурхіт гілки, шурхіт лісу Ліста і Ваґнера, лісу шидловського*, де вбито Адзя, дуба, що висить в нас над роялем, погода лісу
погода погода
Погода води нехай буде з тобою
води ставу і води озера, яке так ти любиш, струмка з-під Кошистої і струмка з-під Чорного Ставу, гладкої поверхні затоки Палермо і слабкого прибою під Сопотом, погода води
погода погода
Погода бурі нехай буде з тобою
погода сизої хмари і зелених блискавиць, обірваних парусів, погода Міранди, погода бурі, погода озера Генісарет хай тебе втішить
погода погода
Погода неба нехай буде з тобою
перев'язі Оріону, блиску Плеяд, співу лебедя, що летить вгорі, простору галактики, об'єму туманності, антиречовини, погода небуття
погода погода
Погода часу нехай буде з тобою
твого часу і часу зоряних годинників, погода клепсидри, яку відвертає суддя Іванни, простір від нас до нас, затьмарення до затьмарення, часу, стиснутого в пружині та часу, зібраного в гаснучому сонці
погода погода
Погода дому нехай буде з тобою
ясного дому, накритого столу, білого сиру, молока, кави, вишні, дрібних предметів, походження яких ми тільки знаємо, фотографій, про які ми тільки щось знаємо, Іренка, Тадзьо, пані Водзиньська, облич, які з нашого бюро увійдуть до підручників, та вже назавжди, погода кімнатних рослин, ялинок, алое, погода наших собацюр
погода погода
Погода землі нехай буде з тобою.
* Ліс у шидловськім повіті Польщі.
10
Місяць як той кролик поміж хмар підстрибує
У тіні не видно кладовищенського вінка
Я боюся завжди цього місяця ніби він
Раптом може прийти у образі малятка
Прийди і сядь рядом зі мною тут на гробниці
Послухай трохи слів моїх то буде недовго
Розбіглися плеяди по небу як ягниці
Лебідь відлетів в простір зірковою дорогою
Ти не покидай мене тут самого
Коли відлітають зірки і боги
Послухай простого мого слова
Бо вже ніхто інший так до тебе так
не промовить.
--------------------------------------------------
До того мною було перекладено окремі фрагменти V. Мапи погоди. Старі переклади видалено.
Свидетельство о публикации №110091305206
зростають там білі гриби рижики і soplice
І мурашки, що бігають по жіночних ікрах
відтак краще губами пробігали молодці
Які ж то губи були пристрасні та невправні
як би я хотів сам поцілувати - але то думка лукава.
Я буду включати погоду раків і спаржі
ніхто не побачить уночі що я оголений
хіба що мудра і обережна Telimena *
Ось цей вірш якось особливо милий мені. Це на зовсім по темі, але пригадалась меня моя бабця Маня і дід Олісь. Як бабуся залазила в здоровенний мурашник голими ногами, а дід пучком кропиви відганяв мурах зі стегон, щоб не лізли вище, ніж треба. Оце так були поцілунки! :D
Олись Лапковский 17.09.2010 23:35 Заявить о нарушении
Ирина Гончарова1 18.09.2010 12:46 Заявить о нарушении