Коли затихне листя на землі і тільки вітер,
А ще двірник, із купи міді розпалить вогонь,
Коли забракне речень, слів і літер-
Я доторкнусь устами до твоїх долонь .
Як сонце змучиться іще до надвечір'я,
Не дочекається… Його здолає сон,
Я буду ніжною, м’якою і покірною,
Тулитимусь щокою твоїх сивих скронь.
Не бійся осені… Вона лишень початок,
Коли далеко знов до літа і до моїх вікОн,
Каштани падають… Відлунюють у серці дати,
Розбурхуючи пам’ять ерогенних зон.
На тілі скрипки сум смичок торкає,
І золота пастель черлить мені неспокій,
А ти дізнаєшся про це, напевно… знаю,
Ти чуєш… Вже крадеться сутинерка-Осінь.
Ти чуeш... Вже крадеться осiнь
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110091100631
Свидетельство о публикации №110091100631
Рецензии
Красивый язык, Фиолетта. Я была в Киеве, в Харькове, в Каховке, в Одессе, в Запорожье. Всегда с удовольствием бываю в Украине. Люблю украинцев. А Вы где живёте?
Лина Болгердт 28.10.2010 19:14 • Заявить о нарушении
Лина Болгердт 28.10.2010 19:14 • Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Лина, за прочтение и отклик. Я живу во Львове.
С уважением,
Фиолетта 28.10.2010 22:48 Заявить о нарушении
С уважением,
Фиолетта 28.10.2010 22:48 Заявить о нарушении
Так и подумала, что Львов - в Ваших стихах есть этот город. Говорят, он очень красивый. Но я не видела украинского запада. К сожалению. Надеюсь, что побываю и там. Всего Вам хорошего, Фиолетта.
Лина Болгердт 29.10.2010 07:06 Заявить о нарушении
Лина Болгердт 29.10.2010 07:06 Заявить о нарушении