Ти полум'яний,
Я ж - ледащо,
Дороги наші розійшлись.
Твій час
Не був ніколи тьмяний,
То й радиш:
"Нащо? Не журись!"
Ти присвятив
Корисним справам
Свідомо
Все своє життя,
Людей збудив
Вогнем яскравим
І чистим,
Мов мале дитя.
Ти - мов пророк,
Я ж - так, піщина,
Не вогнецвіт
І не змінюсь.
Ти майже бог!..
А я - людина,
Тож змінюй світ:
Я посміюсь.
Лист у нiкуди
© Copyright: Александра Давыденко, 2010
Свидетельство о публикации №110091106134
Свидетельство о публикации №110091106134
Рецензии