***
половину життя
Та з кожной годиной
все менш майбуття,
Та я не сумую,
бо все в мене є
На заздрість спільноті –
Затишна хатина,
кохана дружина,
Та люба дитина.
Не став я богатим,
Й великим не став,
Але ж і чужого
Ніколи не брав,
Нехай інші б’ються,
Та пики ломають,
А нашу родину
Хай лиха минають.
У нас є кохання,
Живемо ми чемно,
і впевнений я,
що живу не даремно.
Свидетельство о публикации №110091105706