Вересень
Дощ прохолодний зі спогадів зник -
Вересень знову всміхнувся мені,
Цей невгамовний завжди мандрівник.
Осені ніжної рідкісний дар
Фарби приємні – палітра його.
Сонце дістав із задимлених хмар,
Нишком проник до серденька мого.
Хитро розкидав привабливих мрій,
Так ненавмисно, немов би той лис…
Ніколи більше ходити сумній,
Теж посприяв – позитиву приніс.
Листя осіннього жовтий вогонь
Тішить, немов зігріває в думках,
Я потрапляю у справжній полон –
Знов олівець та папір у руках...
10/09/10
Свидетельство о публикации №110091008120
Где-то я уже это видел))))
;)
Кравченко Вадим 23.09.2010 18:55 Заявить о нарушении