Вiльним вiтром в осiнньому небi...
Неквапливим як подих... таким!
Відшукаю дорогу до тебе,
Доторкнуся цілунком легким.
Ти пізнай мене в листі кленовім -
Хай зігріє приємним теплом,
У по-дружньому щирому слові,
Щоб у серці лишитись змогло...
І на поклик дощу відгукнися
По далекім твоєму вікні...
Він в розлуці не зміг - не скорився!
З розумінням всміхнися мені...
Не сумуй, що не поряд, не треба,
Бо у думці зумію завжди
Відшукати дорогу до тебе,
Залишивши віршами сліди...
07/09/10
Свидетельство о публикации №110091008095