Дивився в Інтернеті – завтра буде дощ
все як тоді: квартира, холод й злива за вікном
так ніжно голубіли поїзди,
цілунком крапель нас стрічав перон
І знову листопад – п’ять років, наче день
у прірву тягне вир забутих відчуттів.
І терпне серце, скуштувавши шоколаду з коньяком
дурію знов, бо так цього хотів
Бери, я віск, змани в свої тенета синьоокі,
стогни, щоб чули стіни, хмари і сусіди – всі
як струмом б’ють біляві пасма твої
крізь мокру шкіру розігрітих тіл
дивись, я втратив голову і покотився в пекло
я там горітиму п’ять довгих літ,
а потім знову дощ і листопад і холод
і ти усміхнена в зеленому плащі
Дивився в Interneti - завтра буде дощ
© Copyright: Антон Ракута, 2010
Свидетельство о публикации №110090705835
Свидетельство о публикации №110090705835
Рецензии