ти сподіваєшься, здогадуєшься
стрімко ростешь над землею
згублено озираєшься
ти звикла бути "своєю"
в цьому місті
нічого не тримає
вдихаєшь
тільки після антивірусної перевірки
щось собі маєшь
на думці
у щось віришь
в чомусь маєшь сумніви
ідешь по землі,
яка насичена дурнями
і тільки зовсім не "своя"
все буде
в майбутньому
а сьогодні
одна
тринуєшь свої сили
хтозна
коли піднімєшь вітрила
в небеса
вильна вид думок
© Copyright: Миры Андрея Федотова, 2010
Свидетельство о публикации №110090702888
Свидетельство о публикации №110090702888
Рецензии