В небі ні зорі – їм теж спекотно.
Позасіли в вогких хмарах. Заздрю їм.
Поділюся з ними своїм настроєм –
хай попадають мені на яблуню.
Буду яблучка зривати зоряні.
Що не з‘їм – попроростають корені,
Стовбури зашелестять листками…
Та й сама я крилами захлопаю,
Бо не хочу бути Пенелопою,
Коли зовсім жду не Одіссея.
…Подивлюсь на небо: темно-темно.
Зорі, мабуть, падали даремно.
В небi нi зорi
© Copyright: Виктоо, 2010
Свидетельство о публикации №110090607894
Свидетельство о публикации №110090607894
Рецензии