Тiльки очi нiяк не сховати...

...Пустота...темнота.. і безвихідь...
Руки сковує повне безсилля...
Як же маю знайти я той вихід,
Коли марні мої всі зусилля?

...Ні, не плачу...душа оніміла...
Все затерпло і час сповільняється...
Вже не знаю, чого б я хотіла,
Та й хіба щось від того міняється?....

...Кожен раз піднімаюсь...стараюся
Знов усмІшками біль затуляти,
Я уміло від всіх закриваюся,
Тільки очі..ніяк не сховати...


Рецензии