А чи ми знаєм де живем?
В якім страшнім бутті перебуваєм?
Де кожен бачить тільки себе,
Де гинуть люди через світоспирйняття!
Де в землю ввігнані поети,
Де людство в чорну прірву суне...
Нема героїв тих колишніх,
Котрі себе у жертву принесли ,
Щоб ворожнечу стерти назавжди,
Щоб знищить той жахлвий лад...
Котрі вогонь в суспільстві розвели,
Чекаєм ми вже декілька століть,
Того великого героя,
Щоб він змінив назавжди світ,
Щоб панувало щастя на землі,
Нехай нарешті вже прийде,
Той хто світло нести зможе,
Щоб освітити темряву людську!
Герой
© Copyright: Джон Бизок, 2010
Свидетельство о публикации №110090606562
Свидетельство о публикации №110090606562
Рецензии
Ми час марнуємо, чекаючи героя,
Клянемо долю та, блукаючи в пітьмі,
Не поспішаємо до істини простої,
Що в цьому всьому винуваті ми самі.
З повагою.
Вячеслав Кружалкин 30.10.2010 23:34 • Заявить о нарушении
Клянемо долю та, блукаючи в пітьмі,
Не поспішаємо до істини простої,
Що в цьому всьому винуваті ми самі.
З повагою.
Вячеслав Кружалкин 30.10.2010 23:34 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.