Твої розмови похвилинні,
Мої не сказані слова,
Відірвані склади,
і вже нова доба
Над містом лине,
На завтра розкладу немає ,
І їдуть в парк усі трамваї.
На пам"ять не зав"яжу вузол,
Лишень усмішки порух,
Холодних потиск рук,
Я потім ще згадаю
нашу музику,
Віолончелі, паузи,
Бемольну ноту СІ...
А потім на столі
не склались пазли.
Ось приїхало таксі
Дивлюсь на чорне небо,
Не знаю, хто його тримає?
Вже трьох китів немає,
І повертати їх не треба,
Ти, я і наше "МИ"
У вдавані світи пішли.
Віолончелі...
Вiолончелi з вдаваних свiтiв
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110090601024
Свидетельство о публикации №110090601024
Рецензии