…у звабливих очах куртизанок
безнадійно шукаю твій погляд.
Ось Венецію скоро світанок
зафарбує у золото моря…
Запах пристрасті твій пам’ятаю...
Як забути цей голос contralto*?!
Ось проїздом в далекому краї,
завітав я в кав’ярню Rialto*.
Очі – ніби бездонні озерця.
Це не ти! Бо не вірю я в диво.
Погляд твій – наче лезом у серце!
Саме так, бо тобі це властиво.
Ти мене наче зовсім не бачиш,
бо рука – у руці кавалера.
Рукавичок на всіх не настарчиш,
правда ж, мила, зрадлива Венеро?!
Не влаштую сьогодні duello* –
це не те, що врятує кохання!
Та кохання й нема. Це - пустеля.
І Venezia в серці востаннє…
__________________________________
contralto (італ.) – низький, «оксамитовий» жіночий голос
Rialto – вулиця у Венеції
duello (італ.) – дуель, поєдинок
Венец1анка-2
© Copyright: Михаил Исаевич, 2010
Свидетельство о публикации №110090508751
Свидетельство о публикации №110090508751
Рецензии