Блукала вулицями, що пахли пилюкою,
Любов закутана у шаль, самотня, нічия,
За нею темною розлукою
Вечір неоновий плівся і я.
Чия вона? З очима густо синіми,
Із косами обпаленими літом,
ЇЇ згубив хтось, чи не ми?
Пустив саму розвіятись над світом.
Космічне сяйво падало на дах,
У вікнах гасло жовте світло,
А потім ранок вилетів, як птах
І двірники взялись за мітли.
Самотня, нiчия
© Copyright: Фиолетта, 2010
Свидетельство о публикации №110090503589
Свидетельство о публикации №110090503589
Рецензии
Очень понравилось!
Фиолетта, это классное стихо!
Валерий.
Валерий Калмыков 05.09.2010 17:07 • Заявить о нарушении
Фиолетта, это классное стихо!
Валерий.
Валерий Калмыков 05.09.2010 17:07 • Заявить о нарушении