Як же я люблю тебе янголице ,
Моя ти радосте - єдина надіє !
Без тебе напевне , я жити не схочу ,
Писати й творити довіку не зможу !
Моя ти веселко , безцінная крице ,
Без тебе наврядчи плекатиму світ ,
Бо буде блукати , снувати , гуляти ,
Моя божевільна думка крайсвіт !
Чарівні слова все промовить не можу ,
Бо прірви долі чатують на нас ,
Таж шлях життевий пройти ще потрібно,
Здолати безліч мирських барикад !
Майбуття
© Copyright: Джон Бизок, 2010
Свидетельство о публикации №110090503554
Свидетельство о публикации №110090503554
Рецензии