Вони вартують менше
Завіяв вітер!
День похилився,
та ніч уже насовує свої завіси.
Послідній акт щоденний
завершує свою сцену...
Актори театра складають
свої мрії -- які не були
виконані на пероні
розгубленного ансамблю.
Занавіса закривається!..
Спектакль закінчився.
А глядачі, відповідають
аплодисментами в подяку
-- і навіть не потрібно б її...
Актори є службовці на Землі!
Чув я, що десь не далеко
одну рожеву завіску підпалили.
І то, до низу із гори!
А думали люди, що то були
промені сонця. Бідні вони!..
Такі ж бідні були і ті актори,
котрі презентували себе як
театральні персонажі...
Тепер, у контексті нового часу,
вони вартують менше ніж екіпажі.
Вони вартують менше
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110090408314
Свидетельство о публикации №110090408314
Рецензии