(ураинский)
Гнеться тополя від подиху вітру,
Сонцем яскрава розкрита палітра,
Озеро, небо, роздолля без краю,
Качка полює, ніби з кимось грає,
Глибше ниряє та вчить каченяток,
Мати шукають, гукають малята...
Грається вітер, хвилю ганяє,
Гучно сміється, ніби більше знає,
Ніби гукає назад повернутись,
Хоч ненадовго минулим забутись…
Що ж там позаду? - Покій і робота,
Дуже смішними були турботи,
Якщо дивитись з гори цього року,
Що допоміг протриматись, нівроку.
Мало-помалу рахують хвилини
Ягідний вік (можливо малини?),
Солодко в серці «солодкої жінки»
Від доброти і земної картинки.
Ягідний вік пролунає «солодким» -
Гріє надія, як гріє погодка…
14.08.2010
Граеться вiтер...
© Copyright: Людочка Самойлова, 2010
Свидетельство о публикации №110090403821
Свидетельство о публикации №110090403821
Рецензии