Любити до нестями

Минання днів
як неповернення у річки течію
Перетікання в сни
І ранків сонну нежить
Не жити просто так
І помолившись на ходу
Любити  до нестями
До зубного скрежиту.

Хапатися за гостру ковилу
До крові ріжучи долоні
І кров’ю клястися
Тобі на Вівтарю
І плакати навзрид
Від радості
В твоїм полоні.

Минання днів
Як неповернення у річки течію
Черпати воду з неї цебрами
Щоб зупинити час
І загатити греблями
Ще кілька митей щастя
Бо  ріка спливе

І стане хмарами вода
Дощем проллеться
Сонячним дощем
До щему кольорова
Райдуга повисне
А ми минем
Люби мене
Віднині і завжди
І прісно.


Рецензии
Экспромт:

Под радугой с тобой попил бы чаю,
Приди ко мне я приглашаю,
В нём не бывает хмурая вода,
Когда в нём страсть отражена!

15 октября 2010 г. Марат Кадыров

Прочитай у меня: "Только чай в любви разнежит чувства..."

Марат Кадыров   15.10.2010 07:26     Заявить о нарушении
Спочатку була кава:
http://www.stihi.ru/2010/08/18/5128

Щиро,

Фиолетта   15.10.2010 14:07   Заявить о нарушении
http://www.stihi.ru/2010/10/15/4412

( За каву дякую)

И Вам вдохновения,

Фиолетта   15.10.2010 14:19   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.