Вишневе кохання

               
А я вiд тебе, любий, шаленiю.
Так не буває  у реальному життi .
Моя, поки що, нездiйсненна мрiя,
Це ти, коханий, весь мiй свiт - це тiльки ти.

Лиш раз дає  таке   кохання  доля
Вишневим теплим ранком  в юнiї   лiта.
Ще недоторкана душа на волi,
Наївна, чиста, трепетна та молода.

Хотіла  бути  я  з  тобою разом,
Але  та  доля не судилася мені...
Лишились в серці смуток  і образа,
Та попіл  радості,  що в ті згоріла дні. 

Тож  я пiшла, не мовивши ні слова,
На згадку тiльки написала вiрш в журбі…
Надiї  не було, що, може,  знову
Почнем,  у супереч  i долi,  i  собi.

Та час пройшов, пройшли десятилiття,
Нас доля разом, необачно, зводить знов.
Обоє  ми, як тi  двадцятирiчнi ,
I знов у душах наших  мерехтить  любов!

           02.09.2010г.


                на русском http://www.stihi.ru/2013/05/20/2286
               
 


Рецензии
Вишневе кохання - дуже романтично !
Через десятки літ доля знову звела,
бо кохання не вмирає.
Щастя ,щастя , багато щастя бажаю!
Скоро знову вишня зацвіте з насолодою чекаємо.)))
З теплом ,Алла.

Алла Любарец   02.03.2016 23:15     Заявить о нарушении
Дякую, Алочко! Вишня неодмінно зацвіте... С весною. Ірина.

Лучи Надежды   03.03.2016 17:45   Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.