* * *
Сьогодні спалахнув.
А завтра, може стрибну у дощі.
Аж позіхнув.
Так тепло і так лагідно мені.
Душа мовчить.
А я літаю в небі
По центру кола чорних воронів.
Щось листя шепотить.
А може треба
Згадати сон, де снилась ти мені?
Що то було?
Хіба ж можливо у словах відповісти?
Кудись плило.
Мої улюблені збентежені дощі.
Невгаданого мить.
Зв’язок незмірний.
Нестримане проникнення у ніч.
Аж мерехтить.
От так нахлине.
Є сон, що був. І знову віч-на-віч.
25 Жовтня 2007 р.
* * *
Сьогоднi спалахнув
© Copyright: Йескела Вонави, 2010
Свидетельство о публикации №110090202764
Свидетельство о публикации №110090202764
Рецензии