Одинокий георгин
------------------------------------------------
Осенняя Песня Марго Метелецкой...
Листва пожухла в позабытом сквере.
Плачевный, сразу чуждый георгин…
Испуга нотки в грустной атмосфере
Улавливались сквозь цветка изгиб…
Кружу я под насквозь промокшим дубом,
Счастливая мелодией дождя,
Под желудёвый монотонный бубен,
Любовь отправив в тёплые края…
И пусть сентябрь накатит электричкой,
Волной накроет лиственный прибой -
Заветное волшебное яичко
Даст курочка осенняя – с собой…
Оригинал:
Прижовкле листя в призабутім сквері,
Ці плачні, очужілі враз оргинії,
І лячні нотки в журній атмосфері,
Уловлювані крізь барвисті лінії...
Кружляю я під вщент промоклим дубом -
Отут, ощаснена в мелодії дощу,
Під жолудевий монотонний бубон
Любов у вирій грітись відпущу ...
Мій вересень підкотиться зкраєчку -
Накриє стрімко листяна габа,
І заповітне, чарівне яєчко
Знесе осіння курочка ряба...
Свидетельство о публикации №110090201479